Опис передового педагогічного досвіду

Вступ                                                    «Учень – це не посудина, 

 яку потрібно заповнити,                         

 учень – факел,                                

 який треба запалити».                     

     (Стародавня мудрість)                                                   

Одним з позачергових завдань сучасної школи є лiквiдацiя вiдчуження, що iснує мiж значною частиною школярiв, з одного боку, i вчителем, школою — з iншого. Це завдання можна розв’язати шляхом реалiзацiї особистісно зорієнтованого навчання і виховання,  коли кожен школяр постiйно вiдчуває, що вiн цiкавий як особистiсть кожному вчителевi i колективу в цiлому. Досягнення цiєї мети — у пробудженнi творчих здiбностей, прагнення кожного учасника навчально-виховного процесу до спiльної організації шкiльного житгя i водночас почуття особистої вiдповiдальностi. Тому, вже у молодших школярів, я  розвиваю творчі здібності, нахили, інтереси. Бо, якщо дитина ще в школі не навчиться щось самостійно творити, то такою ж безініціативною, пасивною вона буде в житті.  Вiдтак, освiта як процес, повинна мати творчий характер, бо її змiстом є забезпечення людини як суб’єкта, надiленого яскраво вираженою iндивiдуальнiстю. Центральним аспектом є розвиток креативного мислення школяра в процесi навчання, розвиток його творчих здiбностей. Креативне мислення особистостi дає змогу побачити те, чого немає, але що може бути створено ним самим.

   Креативне мислення динамiчно формується через творчу активнiстъ. В усiх можливих випадках я спонукаю дiтей до вияву самостійності і незалежності, розвиваю фантазiю, творчiсть, щоразу пiдкрiплюючи та стимулюючи її.           Пізнаючи великий і складний світ навколо себе, маленька людина прагне самоутвердитися в ньому, виявити себе як особистість. Один з найдоступніших і найпривабливіших шляхів до цього - творчість. Педагог В.О.Сухомлинський зробив два важливих висновки.  Перший – «Дати дитині радість натхнення, пробудити в її серці живе джерело творчості – така ж важлива справа, як навчити писати і розв’язувати задачі». Другий – «Творчість не приходить до дітей з якогось натхнення. Творчості треба вчити».        

      Педагогiчна система видатного українського педагога  В.О. Сухомлинського, як вiдомо, спиралася на « школу пiд голубим небом», яка вiдiгравала значну роль у духовному вихованнi учнiв, в розвитку їх творчих здiбностей, починаючи з початкової школи.

 Сьогодні дуже гостро постають екологічні проблеми, які на сучасному етапі  розвитку суспільства стосуються всіх і кожного. Одним із важливих завдань, яке міститься у вимогах оновленого Державного стандарту початкової загальної освіти, є виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити,бережливо ставитися до природи.

Тому зараз не змiнилися педагогiчнi установки щодо ролi природи у вихованнi дiтей i розвитку їх творчих здiбностей. Вiдомо, що природознавство має формувати гармонiйно розвинену особистiсть - ознайомлювати дiтей з багатограннiстю навколишнього свiту, розвивати у них уявлення, що природа — єдине цiле, виробляти iнтелектуальнi й практичнi вмiння, виховувати шанобливе ставлення до природи.

Основна частина

Робота з молодшими школярами протягом тривалого часу змусила мене шукати шляхи, методи та прийоми , які б дарували дітям радість , щоб кожен урок хвилював, пробуджував допитливість, думку, почуття, розвивав творчі здібності, які є умовою гармонічного розвитку особистості.

Практика екологічного виховання дітей переконує у тому, що творче спілкування з природою – дійовий метод всебічного виховання і розвитку в дитині кращих людських якостей.

Органiчна єднiсть дiтей з природою рiдного краю забезпечує сприятливi умови для екологiчного виховання молодих школярiв, й для духовного розвитку творчих здiбностей дитини. Екологія - міждисциплінарна наука, яка взяла на озброєння методи як природничих, так і гуманітарних наук. Важливе значення має визначення шляхів екологізації навчання на всіх етапах освіти.

Природа вчить мудрості, творчості. Саме тому на всіх уроках я намагаюся виховувати природою, щоденне спілкування  з  якою розвиває творчі задатки молодших школярів.                                                                                                 

 У своїй роботі я користуюся методиками, які формують творчу, мислячу особистість дитини, організовують  радісне навчання дітей без примусу, розвивають  в них стійкий інтерес до знань, потребу їх самостійного пошуку. Добираю ті методи, які найбільше пасують моїм учням, мені як вчителю, що є оптимальними для мети, якої намагаюся досягти, не орієнтуючись на «педагогічну моду».  а уроках природознавства сформувати у школярiв уявлення про рiзноманiтнiсть неживої природи допомагають плани — пам’ятки, за допомогою яких учнi розглядають предмети у певнiй логiчнiй послiдовностi.
         З окремими компонентами неживої природи я ознайомлюю дiтей за таким планом:
1.Властивостi об’єкта; 

2.Його зв’язки з iншими природними компонентами;
З.Його значення в життi людей;  

4.Негативний вплив людини на цей компонент природи;
5.Його охорона.

         Використання планiв — пам’яток систематизує i збагачує знання дiтей про природу, допомагає їм видiляти суттєвi ознаки об’єктiв, формувати уявлення про групи рослин i тварин, розвивати творчi здiбностi дiтей.
         У формуваннi уявлень про рiзноманiтнiсть навколишньої природи допомагають також опорнi схеми, робота з  якими допомагає видiлити з усiх ознак суттєвi, формувати елементарнi поняття i найпростiшi зв’язки мiж ними. Для розвитку творчих здiбностей дiтей на уроках природознавства я пропоную їм скласти свої опорнi схеми.

         Розвитку творчих здібностей сприяє казка. В. О. Сухомлинський стверджував, що  казка – свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки. Видатний педагог любив казки і сам написав їх чимало. Він постійно наголошував, що без казки – живої і яскравої, яка засвоюється свідомістю і почуттям людини,неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови як певної сходинки людського мислення і мови.

На уроках читання, природознавства я використовую казки Сухомлинського: «Маківка і джміль», «Квітка сонця», «Дуб на дорозі», «Зрубали вербу» та інші. Під впливом почуттів і думок, викликаних казкою, дитина вчиться образно і креативно  мислити . Тому корисно, щоб маленький учень умів не тільки слухати казки, а й самостійно складати їх, записувати, розповідати. На своїх уроках я пропоную дітям, як творче завдання, скласти казку. Складати казки можна про все: звірів, рослини, про листочок, що впав з дерева,про пригоди Крапельки води, про мандри Крапельки і Капітошки.

    Широкий простір для народження казки дають екскурсії в природу. Екскурсія –  ефективна форма збагачення життєвого досвіду дітей, розвитку їх творчих здібностей.  Основою їх є дитячі переживання, враження, спостереження за природними явищами. Вони дають змогу виховувати любов до рідної природи. Здобуті знання на екскурсії діти застосовують в практичній діяльності. Виготовлення тематичного альбому, гербарію, поробок, малюнків, написання твору .Так, наприклад, на уроках розвитку зв`язного мовлення я пропоную дітям, на основі власних спостережень під час екскурсії, написати твір за поданим початком : «З чарівною паличкою в руках пішла в парк осінь…» або «Одного разу жолудь пішов в гості та й загубив капелюшок…».

Всі ці завдання сприяють розвитку творчих здібностей дітей.

Творчі роботи відіграють надзвичайно    важливу роль у навчальному процесі. Вони вчать школярів послідовно, чітко, грамотно викладати свої думки, розвивати образне мислення. Отож, в своїй роботі я широко практикую перекази і творчі роботи за малюнками, твори розповідного характеру. Також для розвитку творчих здібностей я використовую репродукції картин видатних художників:

І.Шишкіна « Ранок в лісі», « Зима», Левітана «Золота осінь», Глущенко «Зима», «Парк восени» та інших . Багато поетів присвятили свої твори природі. На уроках діти підбирають вірші і пов`язують настрій поета і художника.

           Одним із засобів розвитку креативно мислячої особистості на уроках є загадка.Цей вид творчості здавна мав вагоме значення у духовному бутті народу. У наш час загадка використовується для розвитку у дітей кмітливості, творчості, фантазії, уміння бачити прекрасне, гарне і таємниче. Загадки до уроку діти можуть  підібрати самі, навіть скласти їх. Також діти готують малюнкові загадки або малюнок – відгадка до загадки. На уроках учням пропоную різноманітні кросворди, ребуси та ігри. Разом з дітьми виготовляємо екологічні плакати ,настінні газети. Все це сприяє розвитку творчості, мислення, фантазії, самостійності.

В своїй роботі  я широко використовую цікаві завдання із власної збірки «Творчі завдання з природничим змістом на уроках в початкових класах». У ній  зібрано вправи, які можна застосовувати на уроках української мови, читання, математики, основи здоров`я, природознавства, образотворчого мистецтва та трудового навчання. Запропоновані завдання допомагають розвивати творчі здібності молодших школярів та виховувати шанобливе ставлення до природи.    

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно. Для створення атмосфери співробітництва, порозуміння, доброзичливості кожен день розпочинаю із ранкової зустрічі, зміст якої має природознавчий характер.

   У центрі навчально – виховного процесу має бути учень. Тому, я широко використовую інтерактивні методи: робота в групах, робота в парах,  «Мікрофон» (Діти по черзі висловлюються про те, які зміни відбулися в неживій і живій природі на початку весни); «Акваріум» (Складання «Книги скарг Природи»); «Побудова асоціативного куща» (Тварини, рослини), «Мозковий штурм», метод  «Прес» та інші. Дуже подобається моїм дітям метод керованого читання (Додаток 1).

Працюючи в групах та використовуючи подані слова з твору,  вони самостійно складають розповідь. Потім презентують свою роботу, зайнявши місце у «Авторському кріслі».  Для розвитку творчих здібностей та екологічної культури застосовую метод «Емпатії» (Додаток 2), під час якого пропоную учням перетворитися, наприклад, на Сонце, воду чи повітря  та від його імені звернутися до людей.

Максимально стимулюють творчу активність нестандартні уроки:

 урок – змагання, урок – прект, урок – подорож, урок – вікторина, урок – конференція,  урок – «милування природою». На таких уроках перевагу я надаю творчим запитанням, відповідь на які потребує від учнів розмірковування, аналізу, узагальнень, зіставлення, доведення, встановлення зв`язків, тощо. До таких занять діти готуються заздалегідь. Самостійно добирають матеріал  із різноманітних  джерел.

Особливо моїм дітям до душі уроки – тренінги.

Тренінг передусім передбачає використання активних методів групової роботи. Саме тому вони дуже подобаються дітям і створюють у них відчуття свята, хоча під час тренінгу можна навчити і збагнути    часом більше,ніж під час класичного уроку. Так, під час уроку – тренінгу з основ здоров`я «Природні чинники здоров`я» (Додаток 2) діти самостійно  з`ясовуть вплив природи на організм людини та роблять висновок щодо негативного ставлення людства до оточуючого середовища.

Я впевнилася, що нестандартні уроки  допомагають залучати дітей до самостійного творчого пошуку знань.

Розвивати творчі  здібності та виховувати  екологічну культуру дітей намагаюся і своєю власною творчістю: віршами, казками у віршованій формі.  Мої твори направлені  на екологічне виховання молодших школярів. Так, наприклад, казка « Чому плаче Річка?» ( Додаток 3) -  закликає дітей бережливо ставитися до природних водойм.  « Казка про здоров`я» (Додаток 4) доводить щколярам позитивний вплив природи на здоров`я людини. Разом з дітьми ми оформлювали книжки – саморобки з цими казками та взяли участь у Всеукраїнському конкурсі «Жирафа – Рафа».

 Розвиток творчих здібностей розкривається не тільки на уроках, а й в позаурочну годину.  Із задоволенням мої учні беруть участьу виставках малюнків. Так ,наприклад ,протягом Тижня ОСР , який пройшов у нашій школі, діти взяли участь у конкурсі малюнків «Світ навколо нас». За допомогою батьків виготовляли поробки з побутових відходів. Ці роботи були представлені на виставці «Екологічний дизайн».

В позаурочний час відбувається підготовка до  різноманітних виховних заходів. Разом з дітьми ми провели такі свята, як «Золота осінь», «Зимонько - снігуронько», «Без верби та калини - нема України», «Свято зустрічі  весни!», «В гостях у мудрого лісовичка», «Охороняйте первоцвіти», « Подорож в країну Здоров`я» ( Додаток 6), родинне свято «Веселий ярмарок», тренінг «Добро і милосердя» ( Додаток 5) та ін.. При підготовці до свята діти отримують завдання: відшукати народні прикмети, прислів’я та приказки, народні свята, вірші, загадки. Думка про спільну радість об`єднує дітей, створює бадьорий настрій, робочу піднесену атмосферу в класі. Під час підготовки і проведення виховних заходів підбираю такі форми роботи, де б діти могли найкраще продемонструвати свої творчі здібності.

У народі кажуть – що посієш, те й пожнеш. Будемо сіяти формальне ставлення до учнів – збиратимемо байдужість і спустошеність душ і думок. Сіятимемо любов і повагу – збиратимемо вдячність і зацікавленність.

Працюючи над проблемою «Розвиток креативного мислення учнів початкової школи  засобами екологічного виховання», вже  маю певні результати.       

Мої учні активно приймають участь та отримують гарні результати у Всеукраїнських конкурсах «Колосок», «Патріот», «Соняшник», «Кенгуру».

Два роки поспіль учениця мого класу займала призове місце у міському конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика.

У міському конкурсі « Найрозумніший» моя вихованка посіла III місце.

Кожного року учні 4 –х класів беруть участь у конкурсі «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу». Моя учениця стала фіналісткою обласного етапу щорічного конкурсу.

 На власному досвіді я переконалася, що творча праця учнів сприяє свідомому і міцному засвоєнню виучуваного матеріалу. Як результат – підвищення якості знань з усіх предметів, цікаві творчі роботи, знахідки фантазерів, спроби мислити на різні теми, почуття любові та бережливого ставлення до природи, уміння застосовувати набуті знання в повсякденному житті.

Висновки

Дитячі голівки посхилялися над партами. Час від часу хтось підводить обличчя, але знаю, не бачать ні стін звичного класу, ні товаришів. Думки їх ширяють десь далеко – далеко, а в оченятах палахкотять іскринки того незбагненного, загадкового і прекрасного вогню ім`я якому натхнення.

Так перед дітьми « відкривається чудесний світ у живих барвах, яскравих і трепетних звуках, у казці і грі , у власній творчості, у красі , щонадихає серце, у прагненні робити добро» / В. Сухомлинський / .

У тиші класу учні зосереджено творять . В їх малюнках зливаються реальний світ і казкові образи. Йде процес мислення і формування почуттів. Зустрічі з природою – завжди свято і новий крок у пізнанні світу.

Сучасне покоління сприймає навколишній світ по-своєму, неповторно. Але сподіваюся, що мої учні, ставши дорослими, будуть бережно ставитися до навколишнього середовища, дбати про кожну живу істоту.

Формування екологічної культури, екологічної свідомості школярів – це життєва потреба сьогодення. Школа повинна зробити все необхідне, щоб природа стала для дітей відкритою книгою, якою б вони уміли користуватися. Тому дуже важливо довести школярам, що причина екологічних негараздів у наш час є не технічний розвиток людства, а зневага до законів природи, людська байдужість.

«Ми вже навчилися літати в повітрі, як птахи.

Ми  вже навчилися плавати під водою, як риби.

Нам ще залишилось навчитись жити на Землі, як люди!»

Бернард Шоу

Список використаної літератури

1.     Сухомлинський В.О., Вибрані педагогічні твори: В 3-х т., 1979.

2.     Сухомлинська О., Свіжий вітер казки//Початкова школа.-1990. №9.

3.     Телячук В.П., Лесіна О.В. Інноваційні технології в початковій школі.- Харків: Видавнича група «Основа», 2007.

4.     Телячук В.П., Лесіна О.В. Сходинками творчості. Харків: Видавнича група «Основа», 2007.

5.     Наволокова Н.П., Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. Харків: Видавнича група «Основа», 2011.

6.     Коструба С.С., Іватьо Н.С., Жовнір О.Д.  Золоте джерельце.-Київ «Форум», 2000.

7.     Матеріали журналів «Початкова школа», газет «Початкова освіта», «Розкажіть онуку».-2006-2012.

8.     Народ скаже – як зав’яже. Українські народні прислів’я, приказки, загадки. – К.: Веселка, 1971.

9.     Фесюкова Л.Б. Уява і творчість. – видавництво «Ранок», 2007.

10.                       Зоя Плохій. Пізнай природу і себе в ній. – Київ: «Світич», 2005.